«Хто ти такий?»
Хто ти такий?
Ти, сучий сину, звик до того, що окрім тебе нема Бога,
Що окрім тебе геть нікого.
Тому, дурепо сраний, ти такий намаханий завжди,
Твоя прищава пика дістала вже до крика.
Остогидли твої стьоби, найтупішим до вподоби,
Але все то тільки дим. Гадаєш, що крутий? Що твої факи стиль.
Мені до дупи твої мухи. Напружся, блін, і слухай:
Ти є ніхто і звать ніяк, чувак.
Хто ти такий? Мені на це плювати.
Тепер ти будеш знати, що ти – ніхто.
І вже ніхто не знає точно на всі 100,
Як цю істоту без пальто насправді звати.

Ну, хто, ну, хто ти, блін, такий? Ти був і є ніким. Тобі прийшов кінець таки.
Нікуди тікати, бо ти - ніхто, чувак, і звать ніяк. Треба звикати.
Ну, хто ти, блін, такий? Ти був і є ніким. Тобі прийшов кінець таки.
Нікуди тікати, бо ти - ніхто, чувак, і звать ніяк.

Хто ти такий?
На себе подивись: мале, тупе і ніс кривий.
Дивуюсь, як ще й досі ти на цій землі живий.
Не довго ще тягти, бо скоро вже нарвешся ти
На ніж, на кулю чи на СНІД – три кроки до мети.
(Хто ти такий?)
Дві руки, дві ноги, посередині - мозги.
А, можливо, й не воно, а звичайне там ***.
Дівчата з тебе пруться, бо ти для них Конфуцій.
Як курки біля урки аж несуться. Ну, кіно!
Ти – хам і боягуз. Ти – недоношений Том Круз.
І біля тебе всі такі ж, як твій найкращий друг.
Закрий же свою пельку, смокчи ось карамельку.
Та тільки не вдавись, дивись. Це каже тобі Теркель.

«Лихо»
Я – лихо, я - лихо, я - темна сила.
Прихожу і тихо беру на вила.
Я знищу твій спокій і сон!

Я - тіні на стіні, я - лики по ночах.
Я - голос в голові твоїй і сльози на очах.
Я - всі твої мерці, що ти забив у снах,
Я - піт солоний на руці, в яку забитий цвях.
Полюю я на тебе, коли ти на самоті.
Я – той, кого боїшся ти найбільше у житті.
Я ріжу на шматочки твій шалений, дикий страх.
На лоба лізуть очки, бо я цілю точно в пах!

Я – лихо, я – лихо, я - темна сила.
Прихожу і тихо беру на вила.
Я знищу твій спокій і сон!
Я хворий на всю голову. Ну і шо?!!

Я – лихо, я – лихо, я – темна сила.
Прихожу і тихо беру на вила.
Я знищу твій спокій і сон!