Кажеш все про мене знаєш ти 
І... навіть стіни мають очі тут 
Ну в кого вже навчилася? 
Віддай йому мою сорочку ти 
Білу ту 
Ти така, як я, розламана 
 
Trouble sad hello, joy, sad, peace and 
love… 
 
Але там, де я себе запхав, 
Ані психолога, ні шамана 
І після всього,через що пройшли 
Розпочинати знову все з нуля? 
Небо-небо-небо, чуєш, небо, я земля 
Бо вже той день, коли... 
І ми зриваємося на крик 
І я не знаю тебе-звик 
А якщо можеш без мене далі йти, 
То підкажи коли відпустить, 
Бо в руки твої, що очікують 
Крізь валуни човен правлю 
Бо зі шкіри вистрибну, списом, стрілою, 
навиперед 
Бо поряд в останній твій зойк, я себе 
поставлю 
Аби все знов розпочати, заграти наш 
спільний сет 
 
Посеред стиглої ночі транслюють солодкі 
сни нам 
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві 
ростуть із глини 
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки 
взятись і вийти 
Ти вибач, я більше не буду з бруду ростити 
сталеві квіти 
 
Посеред стиглої ночі транслюють солодкі 
сни нам 
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві 
ростуть із глини 
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки 
взятись і вийти 
Ти вибач, я більше не буду з бруду ростити 
сталеві квіти 
 
 
Так усе й все влаштовано, тут зашив - там 
тече 
Якшо впав - встань знов, переклав на інше 
плече, пішов 
Брак людей, сутінки думок – поклади їм 
край. 
Коли все ніяк, перевертай вініл, крути ще! 
Куплені, продані, забуті, згадані, але не 
крадені 
Сонячні наші дні. 
Ми різні, коли брудні, 
Коли тендітні – ні 
Хочеш пробач, хочеш – «извини». 
Але ким тобі був, ким тепер став, 
Ким ти була мені 
Ми були на все це згодні, 
Ти чуеш, тільки не сьогодні 
Благаю, тільки не сьогодні 
Я намагався навіть на горі бути ким я є 
Але ж мені моє, а собі лиш своє 
Бо невдовзі хвилі змиють сліди 
Там, де спільну мову шукав з тобою 
Бо в небі нічному серпневому наше придане 
Ну чому так довго минав? Хто ховав? Де 
кути ховалися? 
Вип’ю тепер по краплині і все дізнаюся 
Скільки на двох нам жетонів в цій касі 
видано? 
 
Посеред стиглої ночі транслюють солодкі 
сни нам 
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві 
ростуть із глини 
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки 
взятись і вийти 
Вибач, я більше не буду з бруду ростити 
сталеві квіти 
 
Посеред стиглої ночі транслюють солодкі 
сни вони-вони нам, 
Ні,ми дивитись не хтіли як квіти сталеві 
ростуть із глини 
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки 
взятись і вийти 
Ти вибач, я більше не буду з бруду ростити 
сталеві квіти 
 
 
(Вибач я більше не буду з бруду ростити 
сталевіквіти) 
 
Все нормально,але ось тут (прямо тут) між 
ребер з’явився порожній кут 
Я просив,кричав, благав, вважав, 
Бо ти для мене і пекло, і новий рай 
Схибили раз і все нанівець 
Так мій зошит, зламав і олівець 
Так я сильний, я вільний, але пустий 
Ти підкажи коли відпустить? 
 
Бо посеред стиглої ночі транслюють солодкі 
сни нам, 
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві 
ростуть із глини 
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки 
взятись і вийти 
Ти вибач, я більше не буду з бруду ростити 
сталеві квіти 
 
Посеред стиглої ночі транслюють солодкі 
сни нам, 
Ні, ми дивитись не хтіли як квіти сталеві 
ростуть із глини 
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки 
взятись і вийти 
Вибач, я більше не буду з бруду ростити 
сталеві квіти(з бруду ростити сталеві 
квіти)