У вир нових ідей та нових перевтілень,
Від посмішки до втоми кожен день несу гірку печаль.
У цьому світі я, як звір, не злий, але голодний,
Залишив в твому серці лише страх і сумління жаль.

Очами п’ю дощі, в Господніх вікнах темно.
У тілі відчуття живі.
Бо ти від них рванеш,
В тобі мужніють ті, напевно,
Вже ставлять всі,
Всі крапки над "і". (2)

Всі кажуть бути ніжним,
Всі кажуть бути добрим.
Всі кажуть бути щедрим,
Практичним і холодним.
Це світ, це сон,
Ти з нього врятувався,
*Ти вище* не злякався,
*Посороду* не здавався.

О, не питай чому в мені така турбота
О, не шукай, ти знаєш, та, але не варта
О, тільки знай, я маю все але нещасний
Бо ти одна кохаєш так, наче безпорадний я.

Запал короткочасний закінчив свою дію
Я зрадив тобі люба, ти ж знаєш, я це вмію
За те, що ми тілесні, за те, що ми давно догрались,
За те, що в цьому світі нікому у вірності не клялись.