Подаруй мені цей вечір, той ранок
Я відчуваю ти вино, а не вода.
Я з тобою як на рингу з Накано,
Кода, кода, ай, шкода, шкода.
Змінюватися не обов’язково,
Ти вчора білою була, тепер руда.
Нам з тобою було справді кайфово,
Ти тепер кохаєш Вову, це не біда.

Віддаю як я тебе, сам не знаю,
На ногах не стою, падаю.
Я тікаю, вони наздоганяють,
Задарма віддаю, I’m telling you.

Він тепер тобі все-все дозволяє,
Він такий, яких із золота тільки ллють.
Та чому за двох я й далі башляю,
Якщо я тебе йому віддаю?
Ти закохана, знайома з батьками
І вони для вас і мелють і кують.
Що забула в мене вдома? Муракамі?
Роздягаючись книжок не віддають.

Віддаю як я тебе, сам не знаю,
На ногах не стою, я падаю.
Я тікаю, вони наздоганяють,
Задарма віддаю, I’m telling you.

Краще вже ніяк, ніж абияк,
Витирай свій тон, змивай свій лак.
Краще вже ніхто, ніж аби хто,
Буду одинак я, одинак.
Краще вже ні з ким, ніж аби з ким,
Є ще шахи, гольф, журнал "Максім".
Краще вже нічого, ніж казна-що,
Відпускаю, па-па, я пішов.

Віддаю я як тебе, сам не знаю,
На ногах не стою, я падаю.
Я тікаю, вони наздоганяють,
Задарма віддаю, я telling you.

Віддаю як я тебе, сам не знаю,
На ногах не стою, я падаю.
Я тікаю, вони наздоганяють,
Задарма віддаю, я telling you.