1. Десь колись давно на високій горі 
 Жив премудрий досвідчений старець. 
 Часто він повторяв і завжди поучав – 
 Слава Богу за смуток і радість. 
 Слава Богу за все, слава Богу за все, 
 Слава Богу за смуток і радість. 

 

2. Може, часом тобі хтось погане сказав, 
 Чи з тобою недобре повівся. 
 Знай про це, дорогий, що це Бог допустив, 
 З не приятелем швидко мирися. 
 Слава Богу за все, слава Богу за все, 
 Слава Богу за смуток і радість.

 
3. Якщо ти захворів і знеміг в боротьбі, 
 І не можеш з постелі піднятись. 
 Є місця на добро, це за гріх нам дано, 
 Нарікати не треба й боятись. 
 Слава Богу за все, слава Богу за все, 
 Слава Богу за смуток і радість.

 

4. Коли ближній тебе очорнив, засудив; 
 Не піддайся журбі і печалі. 
 Знай, Господь для спасіння це все призначив, 
 Щоб прощали й були досконалі. 
 Слава Богу за все, слава Богу за все, 
 Слава Богу за смуток і радість.

 
5. Як спокуса прийде, що твій хрест заважкий, 
 І нести його ти вже не в силі; 
 Знай, коли б ти не зміг, то Господь би й не дав, 
 Тож приймай все в любові і мирі. 
 Слава Богу за все, слава Богу за все, 
 Слава Богу за смуток і радість.