Деколи я був на самому дні,
Босим по дорозі, на обличчі піт.
Поділяв навпіл воду та хліб,
Ворогів і друзів не ділив.
Жив як хотів, без зайвих слів,
Розуміючи сивих вовків спів.
Іноді були тільки скелі крижані,
А деколи я міг перевернути світ.

Залиш мені місяць, залиш мені гори,
Я вже не самотній, світять мені зорі.

Полум’я вогонь, жертва хижака,
Так життя мінялося, як гірська ріка.
Залишив останню спробу жити знов,
Увійди всередину, заповни мою кров.

Залиши мені, залиш мені, залиши мені, залиш мені...