Am-
Буде нам з тобою що згадати
                     
Після довгих збавлених ночей. 
                       
Вивчив я далекий звук гармати
                     
І тривожний блиск твоїх очей.

Твої очі – квіти темно-сині
На узбіччі радісних доріг.
Чи зустрінемось з тобою знову 
На своїх дорогах бойових? 

Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля.
Вийдеш ти в ту сторону – послухай 
Де в багряних полум’ях поля. 

І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров’ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворо-чолі 
В сіруватих, наче ніч, рядах. 

І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл, дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш, 
Хто любов і мужність поєднав.