Виростають сини на піснях, на казках, на молитвах
І ідуть по житті, як по кризі крихкій навесні
Як і нині і нам свою правду від лжи відділити
Як твої зрозуміти, Степане, і ночі і дні.

Степане-Степане, за що тебе вбито?
У чому твоя перед світом вина,
Твоя в тім провина, що є Україна
Твоя в тім вина, що любов є одна.

Ти у серці беріг віру в батька і в мамине слово
І простити не міг тим, хто в душу заліз чобітьми
Ти плекав на чужині стражденну зернину любові
А на рідній землі висівали полову сини.

Час так стрімко пливе і загоюють рани руїни
І до храму твого нині, рідний, відкрито ідем
Хто життя своє склав за величність і честь України
Хай не прощений нині, а завтра прощений буде.