Залишаючи натхнення,
Відчуваючи свій біль,
Як завжди моє кохання,
Що готове до страждання
Відкидаєш вдалечінь.

І не знаю, що робити,
Як проводити всі дні,
Може їй насолодити,
Бо не хочу біль зробити.
Так не хочеться, повір.
Так не хочеться, але ти повір.

Роки летять як мить,
І нічого вже не скрить,
Коли і як і що було,
Уже все вітром замело.
Серце моє пломенить.