замітаю твої сліди
замикаюся на усі замки
я не хочу рахувати скільки
було між нами кохання
поросли наші мрії 
бур'янами колючими
і немає вже кому збирати
намистини на моїх віях

а хто ж стане на твоє місце?
може рано, а може пізно
хто ж стане на твоє місце
може рано, а може пізно 

це мовчання вбиває
розсипаємось на молекули
наші потяги вже вже так далеко
їм так пусто, їм так легко
їм так пусто, їм так легко
їм так пусто їм так легко
їм так пусто так пусто так пусто так пусто так пусто

хто ж стане на твоє місце
може рано, а може пізно
хто стане на твоє місце
ніколи не знаєш, чи ще рано чи вже... пізно