Опираючись вітру з вогню
Він йшов по дорозi
Зупинився на мить
Отерти кривавий пiт

I знов пiдняв зброю
I знов пiдняв важкий прапор
Важкий вiд того
Що просичений кров’ю солдат

Остання битва воїнів свiтла
Караючий меч у крові
Звiр перемiг, але бiй не скiнчен
Бо дух неможливо перемогти!

Вiн вiддав всього себе
Як почув голос правди
Його очi вiдкрились
Руки стиснули мужньо приклад

Свята Україно
Ти можеш пишатися сином
I тоді над горами зів’ється
Стяг з руною "Zig"

Нащадок лицарства
Ти народжений з серцем лева
Вогнем i мечем
Звільняв вiд червоної чуми

З непохитною волей
Ти йшов до блискучої цiлi
Але пiсля битви
Снiг був кольору крові

Але чорни хмари
Затьмарили свiтле небо
I поранений птах
На роки припинив свiй полiт

Вiн залишився тут
На великій землі України
Бiй закінчив як воїн
Оросив своїй кров’ю підніжжя Карпат
Вiн залишився тут на священній землі України
Стискаючи міцно знамено з руною "Zig"