Де льони-довгуни вилягали
І гордо вставали,
Рахували сини,
Скільки літ їм зозулі кували.

Приспів:
А льон цвіте синьо-синьо,
А мати жде додому сина.

Голубіли льони
Та здригнулось від грому Полісся,
По дорогах війни
Синьоокі сини розійшлися.

Приспів.

Почорніли льони,
Не здавались в полон золотими,
Полягали сини
І вставали із пломеню-диму.

Приспів.

Знов розквітли льони
У Поліськім краю голубому.
Повертались сини,
Як герої до рідного дому.

Приспів. (2)