Знаєте, не так дії, калічать тіло,
як слова ранять душу,пронизають уміло,
прямо до серця, туди до глибини,
воно знайде все, що ховаєш ти,
від близьких, та і від самого - себе,
щоб ніхто не знав, що на душі у тебе.
Правда одна, кохання в світі багато,
і ти сам обирай, що тобі обрати варто,
душу, тіло, кохання чи ту правду,
що обмежує тебе, поставивши варту,
але всі чомусь, обрали кохання,
а вона брехлива сука,брехня усі зізнання.
Ну а що слова, вони сильні друже,
ними можна, навіть тебе замучить,
але без правди вони ніщо,
думай сам обирати тобі що?

Біль слів, у тебе в глибені
біль слів, і де винні,
болі багато, але правда одна,
що винна вона....лише вона...

Кохати більше не буду, це моє тобі слово,
думай як хочиш, може це навіть умова,
але я більше не хочу бути коханим,
буду сидыти тут, із серцем рваним,
і все що було, заховаю в глубині,
не дивися на мне, краще йди!