Розшумілись луги рясними калинами,
І верби старі в задумливих снах,
Де ходили з тобою крутими стежинами
Рідним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна.

Вечір кликав дівчат далекими зорями,
З долин і дібров пливла сивина.
І співала про щастя ночами прозорими
Світла юність моя - зачарована тиха Десна

Промайнули літа вітрами суворими
Вогнями калин, як мрія ясна
І співає про щастя заквітчана зорями
Мов дівчина-краса, зачарована тиха Десна.