Не плач, Рахиле! Глянь, діти цілі.
Не умирають, а оживають,
а оживають.
Ті діти нині в новій святині!
За Бога Сина їхня провина,
їхня провина.
З Ірода приводу лили кров, мов воду,
Діти убивали, за Христом шукали.
Діти хоч пропали, душі їх остали,
За життя утрату прийняли заплату.
Прийняли заплату.

Не плач, єдина! Вбив Ірод сина!
Люті прокляті впали до хати,
впали до хати.
За Бога Сина із Вифлеєма
Мусіли діти смерть потерпіти,
смерть потерпіти.
Хоч кров червоніла, скарга край залила,
Діточки ожили, ласки доступили,
За життя вни нині, у новій святині
Прийняли багату небесну заплату.
Небесну заплату.

Не плач, Прамати! Не час ридати!
Доля багата в Божих палатах,
в Божих палатах.
Ірод сердитий, сей кат неситий!
Має доволі Твоєї долі,
Твоєї долі!
Діти твої, Мати, до небес прийняті,
Ангели їх водлять, без журби дні сходять.
Діти славлять Бога, що зі світа цього
Їх забрав до себе, дав життя у небі.
Дав життя у небі.