ЯК зараз мені прикро, про це розкажу тихо,
Назад не повернути і  пройдених років.
Лише морщинок більше, які проклали світ свій,
На доброму обличчі у дорогих батьків.

Лиш ви одні не зрадите,
Лиш ви одні порадите, 
Як завжди пожалієте,
Бо все ви розумієте. 
Шкода, що ми не разом 
Усе минає з часом,
Я знаю, що бажана ,
Я ваша не слухняна.

Чи вдень чи серед ночі я бачу добрі очі,
Які в житті побачили і радість і біду. 
Та хоч на скронях сиво - це личить вам на диво, 
Бо  ви найкращі і світі - це кожному скажу.

Пишалась і пишаюсь, як сонцем зігріваюсь,
Лише одною думкою про вас, мої батьки.
Лиш ви одні не зрадите, лиш ви одні порадите 
Як завжди зрозумієте, бо найдорожчі - ВИ!