За горами Карпатами, сонечко сідає
Мене легінь буковинський з дому викликає.
Вийди, вийди, моя любко, най твій голос чую.
Покажи ми своє личко, най йго поцілую.

Буковино, буковин, казка гір і полонин,
Пісня моя хай летить повсюди.
Буковино-Чернівці, файна дівка на лиці,
Хто її побачить, враз полюбить.

Мені мати говорила, що є в лісі дики,
Що би"м пізно не ходила з тобов на музики.
Не боюси легінику, темненької ночі,
Лiш боюси, що обдурять, твої карі очі.

Темна нічка вже ясніє, скоро прийде ранок.
А мені ти не вповідав ще всіх обіцянок.
Я потішуся з тобою, але розум маю,
Якщо любиш, завтра прийдеш, а я подумаю.