Жив та був собі султан –
Над басурманами пан.
Написав своє послання
Запорозьким козакам:

"Не чиніть, мовляв, борні,
І скоряйтеся мені.
А я знаю-подумаю,
Чи пробачить вам чи ні."

А ще написав султан,
Що усім народам пан,
Всім османам, басурманам,
Навіть християнам нам.

Приспів:
Ой ви, братці-слухачі,
Не гнівайтесь слухаючи,
Бо що знаю, те й співаю,
Брехень не нюхаючи...
Брехень не нюхаючи.

В Чортомлику на Січі
Запорожці-вусачі
Посідали й написали
Відповідь, регочучи:

"Здрастуй, батечко султан,
Вушко ти свиняче,
Ти ослам і свиням пан,
(...) кобиляче.

Нехай християнський край
Тобі в снах не сниться.
Ну, на цім і прощавай,
Віфлемська ослиця!"

І листа у вражий стан
Із реготом моцним
Підписав Сірко Іван
З військом Запорозьким:

"Рік і день у нас, як в вас,
Тому й поцілуйте
Прямо в (...) усіх нас.
І не вередуйте!"

Приспів