Виє мама

Мама плекає думу –
Життя як почати знов,
Мамо, але ж твоя брама – не гума,
Щоби сина вернути в кров.

"Ма" – частина слова,
"Ма" – частина друга слова.
Між ними – брама, всім знайома.
А далі в пісні – кома.

Виє мама! Зважай…

Мама жадає все почати знов. 
Жадає в собі розчинити свого сина.
Але в сина личко – вже не суничка.
Ти не сунь суничку в браму, мамо.
Ти не бався, це – не діє.

Виє мама аж шумить гай

"Мама" – дві частини одного слова,
Якщо їх розвести, мамо, буде брама.
Але слово "мама" – яке слово!...
Воно стисле, воно стиснуте, воно ціле,
Воно чуле!
Слово "мама"!!! – це зачинена брама в
Минуле. 

Андрій Середа