Се Жених грядет о полунощи і блажен раб, єгоже обрящет бдяща: недостоїн же паки, єгоже обрящет лінащася. Блюди убо, душе моя, сном не отяготися, да не смерті предана будеши і царствія вні затворишися; но воспряни зовущи: Свят, Свят, Свят єси, Боже, Богородици ради помилуй нас.

Ось Жених іде опівночі, і блажен раб, що його застане Він несплячого, а недостойний, що його знайде він недбалим. Гляди, отже, душе моя, сну не піддавайся, щоб на смерть не було тебе віддано і поза царством тебе не замкнено; але опам’ятайся, взиваючи: Свят, Свят, Свят єси, Боже, Богородицею помилуй нас.