Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?

— Почорніло я од крові
За вольную волю.
Круг містечка Берестечка
На чотири милі
Мене славні запорожці
Своїм трупом вкрили.

Та ще мене гайворони
Укрили з півночі...
Клюють очі козацькії,
А трупу не хочуть.

Почорніло я, зелене,
Та за вашу волю...
Я знов буду зеленіти,
А ви вже ніколи
Не вернетеся на волю,

Будете орати
Мене стиха та орючи
Долю проклинати.