Наливаймо, браття,
        Кришталеві чаші,
                 |
Щоб шаблі не брали,  |
                |
Щоб кулі минали      |(2)
            |
Голівоньки наші.     | 

Щоби Україна
Повік не плакала,
Щоби наша слава,     |
Козацькая слава,     | (2)
Повік не пропала.    |

Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,       |
Рубана шаблями,      | (2)
Ще й сльозами вмита. |

Наливаймо, браття,
Поки є ще сили,
Поки до схід сонця,  |
Поки до походу       |
Сурми не сурмили.    | (2)

Бо козацька доля,
Як у полі рута - 
Січена дощами,       |
Хрещена громами,     | (2)
Ще й вітрами гнута.  |

Як лелечій клекіт,
Козакова вдача -
Вигукнеться сміхом,  |
Вигукнеться щирим,   | (2)
А відлунить плачем.  |