Гарні речі не стануть дещо зайвими
пізно повертатись додому пішки
тільки (...) у голові
мелодія незрозуміла
на вулиці зимно
мені вже й так пізно
все рівно як я дістанусь
до дому в цей час

Але тобі вкрай не хочеться знати
як мене звати
як мене звати
як мене звати...

Я пролетів
крізь прірву фантазій
з горя проколов собі дірки у вухах
щоб ти могла, щоб ти хотіла це помічати
я впевнений, що мені
вже пізно здаватися
так само як пізно навчитись
триматись якнайдалі від твого вікна

Але тобі вкрай не хочеться знати
як мене звати
як мене звати
як мене звати...

Де б я не був і не йшов
що не робив би і знов
тільки щоб було цікаво тобі
я хочу щоб було цікаво тобі
якби я міг стати цікавим тобі

Але тобі вкрай не хочеться знати
скільки залишається в мене хвилин
і як мене звати
як мене звати
як мене звати
як мене звати...