Ми весь час вперед кудись ідем,
не без проблем, та все ж ідем.
Хтось штовхає в бік то тут то там
а ми гребем, все йдем і йдем.
Десь смішні незграбні, добрі або злі,
Часом чиїсь жертви, часом хижаки.
Шлях легкий обрати схільні залюбки,
З неба щось чекати не з руки.
П-в
Може ми і не здатні
світ змінити в кращий бік,
Вартий він того чи ні.
Нам лиш знати достатньо,
Що для чогось ми живемо
І комусь потрібні ми.

2 куплет
Хтось у скроні дірку колупає,
Хто це? - Ми, куди нам йти?
Хтось для сміху ногу підставляє,
від нудьги: Давай впади!
Це вже все ми бачили, відчули на собі,
Комусь все пробачили забули назавжди.
Сотні хибних друзів, де тепер вони?
Кому мізки пудрять, брехуни.

П-в
Може ми і не здатні
світ змінити в кращий бік,
Вартий він того чи ні.
Нам лиш знати достатньо,
Що для чогось ми живемо
І комусь потрібні ми.

3 куплет
Довго ми ходили, поки зрозуміли,
Шлях який важкий до мети.

Може ми і не здатні
світ змінити в кращий бік,
Вартий він того чи ні.
Нам лиш знати достатньо,
Що для чогось ми живемо
І комусь потрібні ми.