Коли я цю пісню вперше написав, я багато там гнав,
Перераховував всі недоліки трави і її попускав.
Але потім подумав: "Якого милого? Кожен і так для себе,
Все вирішує сам, йому моїх порад не треба!"
Тому змінив трошки концепцію, і постараюсь не гнати,
Просто хочу одну життєву історію всім розказати.
Тому вмощуйтесь зручніше, і слухайте мене, як маму,
Але перед тим зверніть увагу на нашу соціальну рекламу.

Приспів: 
Не треба малята, траву хапати,
Трава - це бєка, її не можна в ротик не брати!
Не треба малята, траву хапати,
Трава - це бєка, її не можна в ротик не брати!

Так ось така історія: був собі один пацанчік,
Прікольний був пацанчік, слухав нормальний музончік,
Спочатку вчився в школі, як усі нормальні діти,
Юнацької енергії не було де подіти.
Не знаю як там точно все почалось, але напевно так:
Запропонували йому хапанути трохи, ну а він дурак,
Нє щоб відмовитись, - взяв собі і покурив,
Та після цього першого разу він на все це не забив.
І почалося-поїхало, спочатку марихуана,
А потім, коли вона вставляла вже погано,
Почав вживати шось сильніше, я навіть не знаю, шо саме,
Та після цього його життя стало зовсім гівняне.
Поки була робота - були гроші, було за шо купляти,
А коли звідусіль повиганяли, почав заганяти,
Спочатку власні речі, потім речі, які вкрав
А на нову роботу його звичайно вже ніхто не брав.
Потім все було так: мєнти з краденим калькулятором хапанули,
Суд був невеликий, умовний термін тульнули...
І вроді-би усе замяли, й далі можна тусуватись,
Та йому вистачило розуму, мєнтам з травою попастись
300 баксів щоб відкупитись небуло, його знову повязали,
Так, як він був на "умовному" - то 6 років дали!
В тюрму, нахрен в інше місто, його втулили за грати,
І я не можу йому тепер навіть сраний лист передати!
Ось така сумна історія, хлопчики і дівчата,
Тому подумайте добре, чи Вам треба хапати!

Приспів

Ну шо Вам ше сказати?! Мої любителі хапати,
Багато з тих, кого люблю я цим питанням напрягати,
Кажуть, шо трава - то так, то для них просто забавки,
На серйозне щось, вони ніколи не перейдуть з травки...
Так от між-іншим, всі нарікі, що починали,
З трави свій наркоманський шлях, - спочатку так казали.
Що було з ними далі, я не буду розказувати,
Думаю усі прекрасно це знають, і не треба нагадувати.
Можливо цим словам не вдасться переконливо звучати,
Коли від цього ти далеко, це тяжко сприймати,
Але боронь-Боже, тобі, на собі це відчувати,
Слава-Богу, я цього не знаю, і не хочу знати.
Бо мені вистачає, тих людей, яких я маю,
Я їх так люблю, а вони гімном цим страждають,
І не помічають, як повільно вмирають,
І люблячих людей навколо, цим також вбивають.

Приспів