Не пускай дівча гуляти 
бо надворі весна кудлатая, страх 
Сині очі бач як косяться, 
в травень відпустити просяться, ах 

Серце ранить квітка полум'я, 
вік дівочий, мов стежинка, мала 
Ніч так манить насолодою, 
відпустіть мене за вродою, та 

Травень знов шаманить квітами, 
мамо, всі вони роздіті, клянусь 
В чому квіти народилися, 
в тому, мабуть, одружились, це блюз 

Я спідничку маю ситцеву, 
крізь спідничку все просвічує, бач 
Мамо, ж не подумай зайвого, 
я ж гарненька й молоденька, пробач 

Жити хочу я, матусенько, 
діток хочу і татусенька їм 
Щоб мій джмелик ту-ту-ру-туру 
тільки мене, а не то його з'їм 

Травень знов шаманить квітами, 
мамо, всі вони роздіті, клянусь 
В чому квіти народилися, 
в тому, мабуть, одружились, це блюз