сл. І. Березницький, Ю. Гриновець; муз. І. Березницький; аранж. Назар Савко

Прийде зима,
І знов залишишся сама,
Мене не буде,
І від обійм моїх тепла.
Лишити мушу
Тебе одну на самоті.
Мороз в душі,
Мороз в душі і на дворі.
Це не біда,
Що ми скорилися зимі. 
Прийде той час, 
Коли зустрінемось у сні.
Ти зрозумій –
Я був не вартий твоїх сліз, 
Тому давай
Тепер зіграємо на біс!

Самота…
Не знаєш ти, не знаю я,
Чому вона
Згубила наші почуття,
Чому вона
Наснилася мені у сні,
Чому вона
Звела нас на весні

Прийде весна,
Поринеш в море почуттів.
Забудеш те,
Що було в тебе на душі.
На самоті, 
Не покидай своїх думок.
Весна зігріє,
Весна зігріє нас обох.
Коли ми двоє,
І я торкаюсь твоїх рук,
Все забуваю,
Та чую в серці тихий стук.
Давай разом –
З’єднаємо серця
І ми полинем,
І ми полинем в майбуття.