В ті невідомі далі,
В землі мінливих мрій
Долі своєї шукати
Нині рушаєш ти.

Ти вже доросла сестро,
Квітонька гарна моя,
Певно, роби, як знаєш,
Тебе не тримаю я.

Лети, моя мила сестро,
Лети за чужі моря,
Тебе, може, там хтось полюбить
Разів в десять менш, ніж я.
Що скаже зажурена мати,
Коли прочитає листа,
Що в дальніх краях пропадає
Розгублена доня твоя.

І якщо насунуть хмари,
На серці упане туман,
Ти, може, мене пригадаєш,
Тебе полікую від ран.

Нехай всі твої бажання
Сповняться в тих краях,
Тебе я завжди чекаю,
Сестронько милая.

Лети, моя мила сестро,
Лети за чужі моря,
Тебе, може, там хтось полюбить
Разів в десять менш, ніж я.
Вибач, можливо раніше
Любові тобі не додав,
Лети, моя люба пташино,
Лети сестро за моря.
Вдома – весна і сонце,
Духм’яні цвітуть поля,
Знай, що завжди є у тебе
Вдома родина твоя.