Залишайся онлайн

Щось таке важке, водночас легке в повітрі
Так як зараз є завжди не буде, повірте
Постійні перегони в кого швидші ноги
Хабарів не дати і не взяти тільки в долі
Можливо кома, можливо крапка, крапля в морі.
Цілую каву, губи в гіркому алкоголі
Когось бісять паперові лиця
Тільки на них видно, що їм по ночам сниться
Прокинуться одиниці він з нею, вона з ним
Любов найкращий короткометражний фільм
Все в дим, дорогоцінне в пилюку
В кого є серце, прошу, - подайте руку
Ні, не впав, просто хочу далі йти
Мені важливо життя відчувати в руці
З-поміж цього одне always in my mind
Доки дихатиму залишатимусь on-line
On-line – це не режим, - це просто стан душі
Сьогодні буду тут, а завтра вже не знайти
Куди піти, якщо кругом закриті двері
І де знайти? Проте, знаходжу на папері
Знайшов вже щось і знов залишився один
Відчуття самотності і тютюновий дим
Якби не він, якби не я, якби не час
Можливо б тільки тоді щось би змінилося в нас
Є два варіанта третього не дано
Проте навіть монета встає на ребро
Минуле і майбутнє, як годинника стрілки
Розійшлись і було б добре, якби не тільки
Якби не пам’ять, та, що тримає файли
Які не зтерти, не забути з роками
Я вже не з вами, but always in your mind
Зникаю враз залишившись on-line

Open the door in your mind
Your heart is so kind
Don’t give me a reason to lie
Ever stand behind
Whisper to myself your [bad word] please the time
Only with you I am alive
You can fly on-line

Музика-слова, слова, як музика, як біт
Було б добре, якби таки почути зміг.
Вібрація повітря все, що чуєш ти
Ера спілкування в німому МР3
Не знаю чи влучу, видушую, мучу
Віддаюсь пориву
Муза краще знає як робити мушу
Написане на папері в кишені легше нести
Перетворити б листи всі ваші СМСки
Простим олівцем по написаним думкам
Спроба надати голосу словам
Голосу тих, кого забрало воно
Крило янгола чи літака крило
Не судіть перо лірика перо солдата
на своїх лініях фронту кожен має втрати 
В наших силах віддати їм останню дань
Вони просили нас залишитись on-line
Неможливо підвести під єдину лінію
Гру людей з людьми німою пантомімою
Страх, перед полями життя, що закладені мінами
Перед нового змінами, минулого тінями
Вчора – не сьогодні, сьогодні вже не завтра 
Про те, що нас чекає думати не варто
Хтось на рвані рани проливає діаманти
Загояться вони покладіть на них червоні троянди
Важко від нестачі, а не від передозу
Стомлюються ноги від щоденного кросу
Не за щастям женусь, мені вже досить
Можу поділитись ним, якщо хтось попросить
Маю голоса рідних, що дзвенять, як дзвони
Її номер телефону, що так рідко, але дзвонить
Заради тих, хто always in my mind
Доки дихатиму залишатимусь on-line.

Open the door in your mind
Your heart is so kind
Don’t give me a reason to lie
Ever stand behind
Whisper to myself your [bad word] please the time
Only with you I am alive
You can fly on-line