Спростовані мрії, чи бути так повинно?
1.Таймери по нулям і переважно настрій
Бенкети на честь короля одної із династій.
Коли у нас на стіл во стопорі і пійло
І прямокутник білих стін міцно стискав в обійми.
Інтуїтивно в темноті, майже тритина шляху,
Клубок запутаних дротів і негаразди з дахом.
Одна любов, як щит, що вилитий сльозами,
В душі лиш задощить, стануть мені бальзамом
Напівпорожні зали, де розрізали тишу слова,
Що за гарматний залп у сто разів сильніше?
Але лишають на воді поряд на цілий тиждень,
Для відступу нема ходів, підкріплення не діждем.
Ціленапрямлено біжу і не назвеш це спортом ,
Бурян, димок під абажур сприяє телепорту,
Не край, а просто в кайф- це остаточна крайність.
Першій реальності:Прощай, привіт друга реальність.

Як жити далі, лишатися тверезим?
Щоденних аномалій не нагодують тези,
Слова і рими, чи бути так повинно,
Спростовувати мрії, впиратися в стіну.

2.Де брати сили, малюючи мости?
Цим остогидлим чорно-синім аркуш замастив,
Попіл застиг тонким і сірим шаром,
На суд устоїшся повзти, а не літать за хмари.
Фортеця пала, на зміну їй нова,
Мури, що розбивали усі наші слова.
Повіліваєм, помах пірует рукою,
Та магія зникає, дає постійні збої.
Ніби проклятий воїн, приречена країна
Лишивши у спокої мрій більшу половину.
Кому я винен?Чому заради гри?
Там де будні в рутині, невиліковний вплив.
Наживо хоронив в сиру землю насажень,
Я до сих пір не жив, це кожен другий скаже.
Вся на поверхню лажа, небажана любов.
Питання, що розкаже повторюємо знов і знов.