тікай від мене як найшвидче чуєш яж невартий сидіти поряд з тобою ще й за одною партою хіба я вперше відчуваю те саме  тепло незнайдено ще те орам щоб відповісти де воно коханя яке в 15 років захопило сміж перервам замкнуло все так хотілось просто ласки,погляду очей мапа знає що екзамен провалив тому мені нетреба привілеїв і чужої втіхи я замкнувся в собі я забувся в ролі кого я на цій планеті заліта я між кімнати там збиваю попіл корити ти її невартий я чекаю на момент щоб підійти щоб запитатись як ти щоб розказати як запамяталися роки і саме так ніби повертаюся в менуле саме так я залишусь тільки лиш твоїм минулим я задихаюсь повір непамятавши мрій квіти які я дарував давно зісохли забути тебе та я неможу знову мокну неговори нетреба замовкни я задихаюся повір непамятавши мрій квіти які я дарував давно зісохли забути тебе та я неможу знову мокну неговори нетреба замовкни памятаю рози незабуду сльози я серьозно хотів щоб було все серйозно та давно вже пізно тримала тоді злісь тепер пісня сумна або вмотиві мідляка  я просто одинак в своїх думках нехай так буде я просто незабуду те чого ще назабув я змирився з тим що час ідеа я старію що забуваю своє небо і ховаю мрію віяв вітер сильний настрій твій відмінний в квітні квітнуть квіти ми тоді ще діти захопились грою для мене це була не гра ти запитаєшся що я відповім вона тащо найприкрасніша що теплом зігріє що дарує відчуття в пориві дотику рук чуєш серце стук