Я просто запропунував їй відкрити пиво,
А перед тим місяць дивився на неї красиву
Боявся підійти просто…
Здавалось вона особлива, а я так проти неї – відносно
Але чорт з ним! Я ж не мала дитина:
“Привіт, мене звати Тарас”, “Привіт, мене Христина”
Слово за словом міміка губ і жести тіла
Ну знаєш як то буває – тут все зрозуміло
Почали зустрічатись – вона ж така мовчазлива
Я ще тоді не розумів що в тому її сила
В мене ж росли крила, я вже літав так високо
Оглянувся, а в мене шикарна кобіта під боком
І все пучком, з”їздили в гори з друзями
Вона ж просто з дівчини стала моєю музою
Ми жили не напрягаючись, любові віддаючись
І як не крути все було зашибісь
Та мене бісить то, що в кожному кіно
Має бути продовження, і в нас було воно
Буває став зі сну, а так назад хочеш
Але дорога закрита, бо ти розплющив очі

Не вистачало нервів, не вистачало часу
Щоб було щось між нами добре перестати квасити
Потрібно, перестати нити, розкидатися словами
Нами треба займатись, а не битись кулаками
Давай казати прямо – не обхідними шляхами
Бо не для того будували ми стосунки місяцями
Плями від образ тяжіли над нами
А ми, карами-ранили одне одного у серце прямо
І все так само, вже сірі будні набридли,
Кафешки людні набридли, а ми просто звикли
Я так люблю запах твого волосся
І знаєш, звик до нього, як би там не було, що би не стряслося
Мені не можна без тебе, я не протяну довго
Я повторяв це, та бачив шо слова припали порохом
Дивився на неї і бачив її рани
Я би спинив кров, та на руках кайдани

А ДЕ Ж ІСТИНА І В ЧОМУ ЧИЯ ВИНА
ЧОМУ ЕМОЦІЇ НАС ТЯГНУТЬ ДВОХ ДО ДНА

Був другий місяць як ми не разом
І третій місяць від тоді як почалися всі образи
Життя зовсім не казка, я не її герой
Всю біль, що була в мені вперто змивав алкоголем
Справа не в болі зрештою, і не в пляшці пива
Справа у тому, що без неї був я не щасливий
Вона проходила мимо, очі дивилися в низ
А я терпів ігнор, гордість, інші капризи
Тихо котився до низу, може і я в цьому винен
Що малював перед собою рожеві картини
А як невпинно минали години без неї
Я ж без неї, як таксикоман без клею
І це не Лав Сторі, це просто Лайф Сторі
І як ти швидко не біжи все ж не втічеш від долі
Якщо кохаєш відпусти, воно вернеться напевно
Я так не вірив афоризмам, виходить даремно.
Ми вже не разом, і слава богу, бо розому мало
Інколи чиниш не за серцем, а за чим попало
Але ж любов вона вічна, безсмертна по ідеї
І якщо так, я хочу в вічність відійти із нею