йди до своєї мети - байдуже як важко
ти приймеш мене моя казко_?
в казку , яку сам написав
в неї повірив , та закінчилась, а я дістав
урок від життя , який запам’ятався
до розуму дійшов , час настав
існування дивне - багато дізнався
воно часто суворе але дає другий шанс

може й ти не знаєш як  писати ці рядки
замахали вже по горло , задовбали ці плітки 
про нас одних , лиш про наше життя 
про ці паузи в яких залишись ти і я
небо плаче дощем , да блять , заїбало
серце потерпало щоб завтра не настало
а може й добре що радієм і живем 
кращого місця вже в світі не знайдем
сьогодні чи вчора , те саме існування
дивні люди - забувають про кохання
не вірять в побачене - довіряюь словам
" Добрий вечір , добрий день  , помогти вам_? "
ці брехливі слова , які ранять аж серця
ця брехня , ця не правда , рідні місця
мого місця вже не стало зійшло в небуття
моя мрія здійснилась - я пішов у життя...
та тут не так просто як в фільмах здається
не нехтуй життям , не вір шахраям
не даруй кому-небудь - а то розіб’ється...
а того , який склеїть , повір не знайдеться
багато часу спливе , та ти  не надійся
поглянувши в  життя , просто заспокійся
те що пройшло , ніяк не повернути 
та низку невдач постарайся перетнути 

йди до своєї мети - байдуже як важко
ти приймеш мене моя казко_?
в казку , яку сам написав
в неї повірив , та закінчилась, а я дістав
урок від життя , який запам’ятався
до розуму дійшов , час настав
існування дивне - багато дізнався
воно часто суворе і не дає другий шанс
ти не дивуйся мусить бути баланс
що віддав - те й отримаєш , це справа часу
своє щастя ще надибаєш , розітнеш сіру масу
і її там знайдеш , і покохаєш і приймеш

схаменися друже , не буде завжди так
ти ніколи не доб’єшся їхніх подяк
не довіряй життя всім кому попало
не сумнівайся в друзях поки завтра не настало
завжди надійся , бо ніщо ще не пропало
надійся на краще обіди забудь
вір в справжніх друзів - вони тебе знайдуть_!