Страдальна Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
(2) „Ой Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На хресті!”
 
„Я тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
(2) А  нині плачу, бо тебе вже трачу,
Вже тя, милий Сину, більше не побачу,
Сину мій!”
 
„Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
(2) За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на тобі свій засуд кровавий
На хресті”.
 
„Моя підпоро, мій ти світе ясний!
Гаснеш за скоро, в’янеш безчасний.
(2) А що ж зі мною станесь, сиротою?
Я сама на світі, як билина стою
Під хрестом”.
 
„Мій Боже милий, усердно тя молю,
Додай мені сили у нещаснім болю;
(2) Тебе благаю, як сама лиш знаю,
І тобі десь Сина мого поручаю
На хресті”.