Знаєш, хочу тобі розповісти, 
                            Що на тижні в один із захмарених днів 
                           Я тобі покажу у брудному зимовому місті  |
                              | (x2)
Справжніх сірих   котів-летунів.         |

Ми підемо удвох, нечутно взявшись за руки, 
Розуміючи все без даремних облудливих слів,
І побачим сумних – бо ж так скоро хвилина розлуки –  | (x2)
Справжніх сірих котів-летунів.                       |

Стане сумно і нам, та ніяких пояснень не треба. 
На порозі весна, і час вирушати на схід;
І за мить у брудному зимовому небі  | (x2)
Ми побачим чарівний котячий політ.  |

Що з того, що котів цих колись я придумав у пісні; 
Їх немає в природі – це скаже нам кожен, мабуть;
Я тобі покажу їх в брудному зимовому місті;   | (x2)
Ти в них віриш – а значить, вони десь живуть. |