Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.

Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.

Шла до нього, наче місячна царівна,
Шла до нього, як до березня весна.
І не знала, що ця музика чарівна
Не для мене, а для іншої луна.

Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.

Села птица белокрылая на тополь,
Село солнце по-над вечер за поля,
Полюбила, полюбила я до боли
Молодого, молодого скрипача.

Полюбила, очарована струною,
Заблудилась та мелодия в лесу,
В лес зелёный журавлиною весною
Понесла я своё сердце скрипачу.

Шла к нему я словно лунная царевна,
Шла к нему я, словно к марту шла весна,
И не знала, что та музыка волшебна
Не для меня, для другой звучит она.

Села птица белокрылая на тополь,
Село солнце по-над вечер за поля,
Полюбила, полюбила я до боли
Молодого, молодого скрипача.