Я піду до річеньки
 Стрічати зірочки,
 Зазирать як падають,
 Ловити їх жменями.
 Наберу у пазуху
 Оцих бризок-вогників
 Затанцюю радісний,
 Зрадію до смерті.
 
Поженусь за райдугой,
 Злечу по-під хмарами,
 Передам по радіо:
 “Прощай, рідна Батьківщино”.
 
Весна, весна, весна прийде,
 Весна, весна, весна вгамує.
 Весна, весна, весна прийде,
 Весна, весна, весна, весна.
 
Я біду не вижену,
 Сама з мене вискочить,
 Побіжим, покотимся,
 Заведемо бесіду.
 Наберусь хороброщів,
 Спитаю у горя:
 “Чи мене не викине
 Упасти у море?”
 
Забіжу до Зіночки,
 Хильнемо по чарочці,
 Поведуся лагідно,
 Поділюся жалощами.
 
Всесвіту пронизливий,
 Відкрий правди трішечки:
 “Чи мене не вистачить
 Загинути по весні?”
 
Весна, весна, весна – на дворі красна.
 Весна, весна, весна – гуй.
 Весна, весна, весна – на дворі красна.
 Весна, весна, весна, весна.
 
Я пойду к речке
 Встречать звезды,
 Смотреть, как падают,
 Ловить их горстями
 Наберу за пазуху
 Этих брызжащих огоньков
 Затанцую радостный,
 Обрадуюсь смерти
 
Погонюсь за радугой,
 Взлечу под тучами,
 Передам по радио:
 “Прощай, Родина”.
 
Весна, весна, весна придёт,
 Весна, весна, весна уймёт
 Весна, весна, весна придёт,
 Весна, весна, весна, весна
 
Я беду не выгоню,
 Она сама из меня выскочит,
 Побежим, покатимся,
 Заведём беседу.
 Наберусь храбрости,
 Спрошу у горя:
 “Ничто меня не выбросит
 В море?”
 
Забегу к Зиночке,
 Выпьем по чарочке,
 Поведу себя кротко,
 Поделюсь жалостью.
 
Вселенная,
 Открой правды хоть немного:
 “Не пигибну ли я
 По весне?”
 
Весна, весна, весна – на дворе красна
 Весна, весна, весна – гуй.
 Весна, весна, весна – на дворе красна
 Весна, весна, весна, весна