Як  я  малим  збирався  навесні  
Піти  у  світ  незнаними  шляхами,  
Сорочку  мати  вишила  мені  
Червоними  і  чорними  нитками.  

Два  кольори  мої,  два  кольори,  
Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба,  
Два  кольори  мої,  два  кольори:  
Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба.  

Мене  водило  в  безвісті  життя,  
Та  я  вертався  на  свої  пороги,  
Переплелись,  як  мамине  шиття,  
Мої  сумні  і  радісні  дороги.  

Два  кольори  мої,  два  кольори,  
Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба,  
Два  кольори  мої,  два  кольори:  
Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба.  

Мені  війнула  в  очі  сивина,  
Та  я  нічого  не  везу  додому,  
Лиш  горточок  старого  полотна  
І  вишите  моє  життя  на  ньому.  

Два  кольори  мої,  два  кольори,  
Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба,  
Два  кольори  мої,  два  кольори:  
Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба.