Геніальна українка, яка свого часу отримала премію 'Оскар', Квітка Цісик, ціле життя несла свою маленьку Україну в світ. 

Місто спить, згасли вогні,
Разом гуляли з тобою всю ніч ми.
Згадка прощання, перші признання.
Де тепер вони?

Ми гадали, зустрічі ждали,
Та пройшли ті дні.

Ти сказав: "І в час біди
Дружби такої ніхто не зітре з землі".
Довга розлука, віддалі мука,
Ти в душі завжди.

Даль побореш, все покинеш,
Прийдеш знов сюди.

Відгукнись! Де ти в цей час?
Знаю, ти згадував в горі мене не раз.
Весняні ночі стали коротші,
Тільки не для нас.

Все промине, в даль полине,
Наш любимий вальс.

Наш любимий вальс.