Але є нарешті поверх третій,
Це поля, що світяться здаля.
Кожен з нас там їздить у кареті
І співає легко гоц-ля-ля.

Гоц-ля-ля, Гоц-ля-ля (10)

Там Петро баламкає ключами,
Сторож Марко вертоградний зух.
І летять архангели з мечами
Чисто мов комети, так що, ух!

Там почвари кемони кивали
Геть запали в гербу і гаплик.
Тільки мучить видимо зухвале
Панночок, яких ми цілували
І землі, що втнула з нас музик,
Землі, що втнула з нас музик,
І землі, що втнула з нас музик.