я так люблю не напрягатись,
коли мені усе до сраки,
роблю свою справу,
хай далі гавкають собаки,
караван іде в перед,
мене влаштовує маршрут,
я не намагаюся відразу бути там і тут,
я насолоджуюсь тим місцем де я перебуваю,
я знаю якщо мне щось незадовольняє,
я не б"ю верблюдів,
не сварюся з тими хто ними керує,
кожен з них так само як і я подорожує!
Ніхто не винен в тому що погана погода,
чи складна дорога,
чи ніби, Бог, надто строгий,
Питання не у чиїйсь вині,
поганого просто не має,
коли за всім уважно спостерігаєш!
Помічаєш, що сьогодні і завтра,
одні й ті самі речі,
по-інакшому відображають,
вплив життєвих течій,
соьгодні - це добре,
завтра - це погано,
сьогодні не хочеш це їсти,
завтра для тебе це як з неба манна!