Колись-то ти був служителем Бога
І з іншими разом Йому вірний був,
Та став на широкую світу дорогу,
Згасив пломінь духу й Єгову забув...
Ти знав, що Єгова величний Створитель,
Ти вірив, що рай буде знов на землі,
Ти думав про жертву, що дав був Спаситель,
Навіщо ж тепер ти блукаєш у злі?

Приспів
Гордість, тоді сором...
о який це біль втрачати!
Напади сатанські не відстрочать час розплати.
Божі настанови і поради дух твій зневажає,
Боже милосердя не сприйняв...
і далі що чекає?

Поглянь де ти є, мерщій спамятайся,
Як син, що блукає згадай же Отця!
Без смутку й жалю ти зі світу вертайся,
Бо світ сатани на порозі кінця!
Змири серце горде - нема в нім спасіння.
Заблуканий син сатану не потіш.
Розкайся смиренно всім серцем в молінні
Й до дому Єгови вернися скоріш!

***
Когда-то ты был служителем Бога
И вместе с другими Ему верен был
Но встал на широкую мира дорогу
Забыл Иегову и духом остыл
Ты знал, что Иегова - великий создатель
Ты верил что рай будет вновь на земле
Ты помнил ту жертву, что дал Жизнедатель
Зачем же теперь погрязаешь во зле?

Припев: 
Гордость, посрамление...
О какая боль утраты
Дьявола давление не замедлил час расплаты
Божьим облечением и советом пренебрег однажды
Божье одобрение потерял...
Увы, и что же дальше?  

Приди же в себя, опомнись скорее
Как сын заблудившийся вспомни Отца
Покинь этот мир ни о чем не жалея
Ведь мир Сатаны на пороге конца
Смири сердце гордое, нет в нем спасения
Не дай Сатане восхищаться тобой 
Всем сердцем взыщи Иеговы прощение
Вернись блудный сын поскорее домой

Припев