Крапа дрібно дощик кволий... Не спішиш, ти йдеш поволі
До людей, котрі додому Поспішають в суєті.
Підійшовши, усміхнувшись, І Єгови дух відчувши,
Звістку добру промовляєш Всім, хто хоче знать її.

І нехай з небес грім вдарить, ще не раз,
(І нехай тебе облають ще не раз)
Служиш ти Єгові радісно весь час!
Бо блаженніше давати аніж брать,
Це ж є щастя - Бога прославлять!

Стрівши раптом злісне слово На вість добру чи відмову,
Твоє серце не злякає Горда вдача, злий язик!
Хто ж сприймає вісті Божі, На ягнят Христа ті схожі,
Мало їх, але ти здатний Задляних терпіти все!