Крижані Вершники Велетнів Зими

Чуєш?.. Вітри Вовками завили
Там, у Нічній Височині?
Чорним Крилом огорта Небо Ворон,
Вкрива Небокрай у Зорянім Вбранні

Чуєш?.. 
Крізь Вітру Вий б’ють Копитами
Пульсуючий Простір, вкритий Льодами
Коні Крижаних Вершників Велетнів Зими

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
Сніговими Сокілами
Над Степами, над Курганами –
Зорями Високими.

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
Сніговими Сокілами
Над Степами, над Курганами –
Зорями Високими.

Чуєш?.. Вітри Вовками завили
З усюди несуться Вони
Мчать, а за Ними летять Штормами
Крижані Вершники Велетнів Зими

Мчать! І нікуди вкритися
Від Інеїстих Мечів!
Кричать! Тому Ґвалту Відлунням котитися,
Відзвуком їх Крижаних Молотів.

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
Сніговими Сокілами
Над Степами, над Курганами –
Зорями Високими.

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
Сніговими Сокілами
Над Степами, над Курганами –
Зорями Високими.

Льодяними Іклами в Душу вгризеться
Хижо з Серця Крові нап’ється
Зграя Північна, що передвіщає Жахом,
Вершників упереджає…

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
Сніговими Сокілами
Над Степами, над Курганами –
Зорями Високими.