Ще зі школи твоя чудова мова так хвилювала душу мою. 
Був хлопчиною шукав причини я, щоб сказати тобі "люблю" 
Час промчав, літа злетіли того не забув я 
Як я міг тоді та й не знати, що будеш моя? 
Їздимо, їздимо, то туди, то сюди, 
Я ніяк не можу тебе знайти. 
А між іншим з часом такі більше я відчуваю єдина ти. 
Незрівнянна лагідна панна, залиши журбу. 
Недоторкана і бажана я тобі скажу: 

Я такий розбещений, ааа. 
Знаю я, не найкраща партія. 
Я хотів любові та шукав не там, 
А тепер сам 2 раза 
"Ти моя єдина" скажу. 
"Ти моя кохана" скажу. 
"Ти моя жадана" скажу. Зачекай. 

Вже дорослим я тебе побачив, вмить згадав несказані слова. 
І як те віно з віком що краще знову кругом іде голова 
Час промчав, літа злетіли, того не забув я, 
Як я міг тоді та й не знати, що будеш моя. 

/Сл. Мирослава, Дж. Кувалдіна, муз. Сезен Аксу /