Дим в долині сивої ріки, десь тут твій спогад заховав черепи і хребти.
Плин, такий безжальний, як і біль, безсмертно в грудях засинав,
А іноді відпускав.
Воля, сила, нерухомих стін.
А за ними простір навздогін.

Приспів:
Це твій перший сміх у дорослий світ, де смислу набули слова.
Це твій дикий плач прихованих страждань, болить душа.
Віддай мені свій рай і спокій залиши, щоб бачити світло сліпим.
І смолоскип в руках покаже вірний шлях, пройти одним.

Страх і сон з кинджалом у руках, і чаша білого вина пустіє щораз до дна.
Світ, у ньому навпростець іду, і павутину я сную,
В своїх непростих думках.
Кличе знову колесо стихій.
Обертає враз ланцюг подій.