Кінець сеансу – розплилися титри
Роздуплилися вітри на виході з кіно
Опади істотні, ми йдемо у жовтні
Дідусі на дворі грають в доміно

Кожному по щастю, іноді по сенсу
Іноді по пиці, але це форс-мажор
Від сільпо додому – напрямок знайомий
Мій будинок жовтий. Смішний колор

Пр.
Ми блукаємо, ми шукаємо
За любов’ю. А що – не знаємо.
Щось шукаємо, забуваємо
Що у кожного є своє кіно

II
Сьогодні мої вікна – очи песимізму
Жодних катаклизмів, жодних причин
Скрізь будь-яку призму ніщо ніде не тисне
Тягарем не висне

Бути молодим – тасувати запитання
Значно яскравіше бути малим
На плечах у тата посеред параду
У небі кульки - блим-блим