Ти втретє цього літа зацвітеш
Такою квіткою тендітною, пянкою.
Кімната втратить риси супокою,
Бо речі увійдуть у твій кортеж.

Обернеш пил на срібло і кришталь,
Наділиш тіні здатністю до тліну.
Одна із пелюсток розсуне стіни,
ти- даль, і подолаєш іншу даль.

В людей уже нема своїх святинь,
Ти можеш стати першою, одначе
Знай, біля тебе жоден не заплаче
І памятай: два дні всього цвісти.

Ти втретє цього літа зацвітеш
Такою квіткою тендітною, пянкою.
Кімната втратить риси супокою,
Бо речі увійдуть у твій кортеж."