Восени так солодко чіплятись за минуле.
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже.
З ними ті, кого не буде
Іноді так солодко бити по собі минулим.
Знаєш, хтось у голові моїй прорізав дірку.
Звідти кіноплівка – чорно-білим по живому ріже

Приспів:
Тепер я знаю...Тепер я знаю...Тепер я знаю...
Тепер я знаю, як буває восени...
Восени...

Восени скрізь жовте. Сині плями позникали.
Все даремно. Злива. Мокрі люди в однині.
І в ніч зникають з неба плями сині.
В тумані вчора сірі башти.
Зробивши сальто, листя вниз стрибало.
Іноді зненацька страшно.

Тепер я знаю...Тепер я знаю...Тепер я знаю...
Тепер я знаю, як буває восени...
Восени...Восени...Восени...Восени...

Далі все мовчало довго. Трохи змерзла. Був ранок сивий.
Та новим асфальтом білим пішла додому.
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Що питала довго вчора... у мікрофона...

Тепер я знаю, як буває, як буває восени
Я питала, я питала, може чув хто, може, ні.

Приспів:
Тепер я знаю, як буває...Тепер я знаю, як буває...Тепер я знаю, як буває...
Тепер я знаю, як буває восени
Восени...Восени...Восени...