Три соколи небом правили,
Вовки мали власть лісів,
Та спокою був позбавлений
Весь світ через людських псів!
За хмарами сонце сховано,
Земля крові напилась,
Та досі ще не підкорено
Людську самовбивчу страсть...

Бережи добро на руках своїх -
Розженеш туман від очей земних.
Я приборкав страх для чужих ідей
У моїх думках буде проклятий вічністю Прометей!
Він приніс вогонь до осель людських,
Дарував тепло, але й знать не міг,
Що шаман вночі зробить з нього зло -
Циркуляр мечів - їх кують на зорі і вбивають богів!

Світ у пітьмі! Крик душі!
Бо вже завтра у двері постукає смерть!
Не проклинай втрачений рай!
І не поглине тебе прах батьків і дітей!

І Пророцтво збулось - в землю вдарив грім!
Нам усім довелось боронити батьківський дім,
Від своїх же братів не чекали зла
Хтось сказати хотів - та рушниця у горлі йому не дала!
Громадянська війна нас зіб’є із ніг,
Приславута зима поховає в сніг!
Вороття вже нема - не ховайся в рів
А затягнеш петлю - і про тебе подбають нащадки чортів!

І прийде час, коли зійдуться в нерівній битві сили добра із силами зла, три століття та три дні буде тривати ця битва, але це де лише початком кінця нової Ери...

Але ще вода тече,
Але ще душа живе,
Але ще у кожному серці Надія Є!